Хоспіс з Донеччини переїхав до Хмельниччини
Ми кажемо “Дякуємо” кожному партнеру, який підтримував хоспіс в місті Часів Яр протягом 2,5 років.
Життя має минати не марно
Напередодні повномасштабної війни, мрія Вікторії нарешті здійснилася.
Не затримаємося ні на хвилину! Миттєво поїдемо додому!
У серпні птахи щебечуть у Дружківському зеленому парку, у вересні – золоте листя падає на пішохідні доріжки.
Вона змушена була покинути дім, але серце залишилось
Є таке поняття – поїхав з дому, але серце взяти забув.
Кожен по-своєму переживає війну
Кожен по-своєму переживає війну і в кожного своя болісна зустріч із її жахіттям.
Рятувала любов до пісень
Мене звати Токарєва Тамара Сергіївна – так назвала себе жінка, яку ми привезли до нас у волонтерський хоспіс м. Часів Яр, у квітні цього року.
Будинок Ольги згорів дотла у Бучі, але вона знайшла прихисток у Львові
На місці багатьох будинків, де до 24 лютого мирно жили українці, нині суцільні руїни.
Громади, які прийняли біженців, отримали побутову техніку від організації “ORA”
З початку повномасштабної війни співробітники асоціації “Еммануїл” відреагували на потреби біженців.
Всі ці речі – це про людську гідність, а не про розкіш
Війна зруйнувала плани багатьох українців.
Вам не вижити
29-річна Яна з двома дітьми з окупованого села Херсонської області пережила багато жахів.