Наслідки стресу на війні. Для деяких це вже є проблемою, для багатьох ще стане нею.

Психологи констатують: незабаром доведеться рятувати мало не всю країну. Майдан, Крим, ситуація на сході, президентські та парламентські вибори – всі ці події українці пропускають через себе і вже неабияк втомилися від них. А як живеться мешканцям прифронтових сіл, які вже 7-й рік страждають від регулярних обстрілів та небезпеки? Ця втома швидко перетворюється в психологічні проблеми, а потім в проблеми зі здоров’ям. Так і сталося в житті Володимира, який пропускав через себе всі вибухи снарядів, стрілянину, осколки, які літали над головою.

До війни 2014 року (яка й досі триває) Володимир працював слюсарем у газовому підприємстві міста. Але, з початком бойових дій, газопровід було зруйновано снарядами і вже сьомий рік як немає газу, то ж і спеціалістів тепер не треба. Його було звільнено з роботи, після чого декілька років він взагалі був без роботи і лише два роки тому йому було призначено мінімальну пенсію. 

Від стресу постраждав його зір. Раніше Володимир відчував, що одне око гірше бачить, ніж друге, але не звертав на це особливої уваги, бо за рахунок здорового ока він бачив необхідне. Особливого дискомфорту не відчував. 

Аж, ось, в 2021 році, він відчув, що зір став різко погіршуватися і вже погано бачать обидва ока. Він звернувся до місцевого офтальмолога, і після огляду був направлений у спеціалізовану клініку на додаткове обстеження. Володимира ретельно обстежили і виявили катаракту лівого ока та початкову катаракту правого.

Було рекомендовано операцію по заміні кришталика вартістю майже 24 тис. грн. Через нестачу коштів Володимир не зміг своєчасно виконати рекомендації лікарів. Тому зір продовжував погіршуватися, а проблема ніяк не вирішувалася. Володимир – пенсіонер, вартість запропонованої операції для нього це нереально великі кошти, як для непрацюючої людини з доходом у 2500 грн (пенсія) на місяць. Щоб зберегти зір та уникнути інвалідизації, він потребував підтримки небайдужих людей, бо самому йому ніяк не заробити і не заощадити такі великі кошти.

“Чіткість зору все більше турбувала мене, бо останнім часом я вже бачив ніби крізь запітніле скло. Моєї пенсії в 2500 гривень ледь вистачало, щоб оплатити комунальні послуги, тому я іноді підробляв, робив різноманітні ремонтні роботи, а зароблені гроші ми з дружиною витрачали на продукти харчування. Звісно ж ніяких збережень не було, тому новина про операцію була для нас як “грім серед ясного неба”. Не робити операцію – теж не вихід, був ризик повністю осліпнути і це дуже лякало мене. 

На фото: дружина Володимира

Коли в нашому житті з’явилися представники “Операцїї Благословення”, які детально вивчили мою історію хвороби та сказали, що зроблять все можливе, щоб знайти фінансування, я почав молитися Богу, щоб Він звернув увагу керівництва фонду в США до моєї проблеми. І відповідь прийшла! Я зрадів як дитина. Невже я більше не буду боятися сліпоти?” – розповів Володимир.

Нечіткість зору спричиняла сильний дискомфорт в житті Володимира. Він вже не міг повноцінно підробляти на роботі, хатня робота теж простоювала. І тільки спогади про активне минуле та недавній візит представника “Операцїї Благословення” давали  чоловіку надію, що може є шанс, що зроблять операцію.

Володимир – чоловік, який все може робити своїми руками. Тому завжди знаходив собі заняття по душі, підтримував свій будиночок в охайному стані, постійно щось ремонтував, фарбував, удосконалював. Допомагав дружині обробляти земельну ділянку. 

Володимир – християнин, ще у 1995 році він прийняв любов Ісуса і став членом помісної церкви «Ковчег», веде християнський спосіб життя, допомагає церкві обслуговувати приміщення. Поганий зір лишив його активного життя і була загроза повної інвалідності, що було неприпустимо для такого активного чоловіка, як Володимир! 

“Ми з дружиною дякуємо кожній людини, яка приймала участь у змінах мого життя! Ми кожну неділю молимося про вас в нашій маленькій церковці! Люди з церкви, мої друзі та родичі дивляться на мене як на живе диво і не можуть натішитися тим, що я знову бачу! Дякуємо!”

25 вересня Володимир мав контрольний огляд лікаря, де йому підібрали окуляри. Чоловік може повернутися до улюбленої діяльності, знов приїде до церкви, щоб облаштувати її, буде ще з більшим ентузіазмом робити всі фізичні справи, які несуть цінність для нього, його сім’ї, церкви, суспільства. 

Ще десятки людей з прифронтової території потребують медичної допомоги. Разом ми можемо змінити чиєсь життя. Внести пожертву можна за посиланням: https://donate.emmanuil.tv/sos_helpua_org

Анна Чабан, “CBN-Еммануїл”