Ми продовжуємо надавати продуктову підтримку сім’ям переселенців, які опинилися в біді.
У липні та серпні ми їздили до переселенців з окупованих Олешок, до немобільних людей із Херсонщини. Жахливих вражень багато і поступово ми про все розповімо. Але зараз хочеться розповісти про те, що вразило найбільше. Про те, з якою стійкістю і мужністю ці люди зустрічаються з труднощами.
64-річна Васильєва Людмила Олександрівна разом із чоловіком Василем Борисовичом – переселенці з фронтової Чорнобаївки Херсонського району. Її чоловік – має першу групу інвалідності та прикутий до ліжка. У такому стані їх і застала війна.
“Ми не потрапили під жахливе затоплення, тому що наш будинок розбомбили задовго до потопу – через місяць після початку війни. Ми дивом врятувалися і мусили евакуюватися.
Нас вивезли до Миколаєва, де поселили у пункті розміщення переселенців. В одній кімнаті на матрацах на підлозі спали понад 20 людей. Чоловікові дали тонкий дитячий матрац, з його нерухомістю та інвалідністю довго терпіти ми не могли. У нього практично почали з’являтися пролежні, які ви знаєте вилікувати дуже складно.
Пізніше з’явилася можливість переїхати до Львова, до цього пункту реабілітації військових, де хоч би були ліжка. Наявність ліжок стала для нас справжнісінькою радістю і порятунком. Не роздумуючи, ми переїхали до Львова.
Ось минуло вже півтора роки, як ми живемо в цій кімнаті. Не про таку старість ми мріяли, коли я старанно працювала бухгалтером, а Василь – водієм. Працювали, збирали гроші на домівку, меблі, техніку. Але в одну мить росіяни всі розбомбили та знищили. У нас більше нічого немає, але ми радіємо хоча б тому, що ми живі.
Ми живі лише завдяки нашим військовим, які захищають нас ціною свого життя. Мій син та племінник теж служать у лавах ЗСУ. Це дуже складно довго не отримувати від них дзвінка і гадати чи вони живі. Але, з Божою допомогою їх Бог зберіг до цього дня.
Я дуже вдячна волонтерам з “Операції благословення” за працю і за те, що ви намагаєтеся нам допомогти. Завдяки вашій підтримці ми почуваємося краще та зручніше. Завдяки вам у нас буде їжа, і ми можемо заощадити значну частину бюджету. Завдяки заощадженню коштів ми можемо купити ліки, які полегшують стан мого чоловіка.” – зі сльозами дякувала Людмила.
Завдяки регулярній підтримці з боку “Операції благословення” з США ми можемо забезпечувати продуктовими наборами десятки тисяч сімей щомісяця. Люди, які втратили будинок і джерело доходу радіють, дізнавшись, що вони не одні у своїй біді. Ми хочемо допомагати й надалі.
Приєднуйся до добрих справ за посиланням:
Анна Чабан, CBN-Еммануїл