Допоможіть вивезти немобільного чоловіка!”

Галина (так звуть телефонуючу) розповіла, що зараз вона знаходиться у с. Дронівка, де мешкає її немобільна мама. Сюди вона вивезла свого громадянського чоловіка, також немобільного.
«Ну, як я його кину. Він, після інсульту, спочатку ще ходив, але нещодавно впав – відмовили ноги – і вже не встає. Я просто не в змозі доглядати і маму, і його, просто немає сил. Допоможіть, будь ласка“.

Відразу, як це було можливим, машина виїхала до Дроновки, звідки чоловіка доставили до приміщення християнської громади м. Покровська. Віруючі люди приймають у себе тих, хто потребує допомоги, годують, надають необхідну допомогу, а потім доставляють на залізничний вокзал Покровська для посадки в медичний вагон евакуаційного поїзда. У нашому хоспісі (на Хмельниччині) його вже чекали.

Так ми познайомилися з дуже привабливим та інтелігентним чоловіком з гарним ім’ям – Автанділ. Грузин за національністю, народжений в 1949 році в Самтредіа (західна Грузія), в 1970 р. був покликаний служити в армію в м. Артемівськ (нині Бахмут). Так і лишився в Україні – сподобалася йому наша земля.
Сім’я, робота, виховання дочки – так минули роки. Але, у 2008 р. дружина померла, дочка поїхала до Ізраїлю та Автанділ Михайлович залишився сам. Вже на пенсії не міг сидіти без діла – продовжував працювати. Познайомився з Галиною, з якою
вони прожили вже 10 років.

24 лютого 2022 року – повномасштабне вторгнення в Україну. Місто, яке стало рідним, постійно піддається обстрілам. Галина встигає вивезти чоловіка до села до матері і до їхнього будинку в м. Бахмут прилітає снаряд. Зараз Автанділ, перебуваючи у волонтерському хоспісі, сумує за домом і сумує за Галиною, розуміючи, що повертатися вже нема куди.

Дякуємо усім небайдужим хто допомагає нашому хоспісу. Приєднуйся до нашої армії спасіння за посиланням: