Теплий будинок – це спосіб хоч трохи розслабитись
З багатьма з наших героїв ми познайомилися через війну.
Тут також живуть люди. І вони хочуть жити.
Українці ледь виживають під масованим обстрілом, зі зруйнованою інфраструктурою, відсутністю світла та тепла.
Поки ви є, ми виживемо
З Яною з фронтового Нью-Йорка Торецької громади, навіть недовго, поговорити було непросто, адже вільного часу в неї зараз мало.
Наодинці
Галині Іванівні 73 роки, і вона мерзне.
Дивом прокинулась живою під крижаною ковдрою
84-річна Галина Трохимівна, разом з іншими жінками, виїжджала з рідного міста на Різдво – 25 грудня.
Щоб вижити, ти маєш бігти
Коли в рідному місті Світлани в Попасній, почалися запеклі бої, вона мала бігти, щоб вижити.
Неможливо навіть поїсти, коли зовсім немає грошей
Бердянськ. Приморське транзитне місто в Запорізькій області, яке стало прихистком для багатьох біженців, які тікали від жорстких бойових дій в Маріуполі і інших містечках Донецької області.
Його очі були тьмяними, а тепер натхненно сяють.
16-річний Максим Федоров, половину свого юного життя прожив на війні.
Правда у тому, що це не фільм жахів, а життя… моє життя.
Тетяна із міста Суми ніколи не відчувала себе самотньою.
Проводжати батька і чоловіка на фронт – великий стрес
Родина переселенців з Бахмута з 14-річним сином і 6 річною донькою, ледь втекли з під жорстоких обстрілів і бомбардировок, які оточували їх рідний будинок.