Петро Петрович евакуювався до нашого хоспісу в с. Сокілець вже з Дніпра, хоча сам він з маленького містечка на сході України – Часів Яру, де він прожив 94 роки.
Більше 40 років він пропрацював водієм бульдозеристом на кар’єрах Часовоярського гірничо добувного комбінату. А ще, він прожив зі своєю коханою майже 70 років. В них народились 4 сина. Більше 75 років він курив – коли радів, коли сумував, коли нервував, коли хотів їсти – він так і не зміг позбутися цієї шкідливої звички.
Свій 95 рік народження він зустрів вже у Дніпрі, один. Незвично було наодинці святкувати. Дружину та усіх синів він пережив. Молодший – син помер навесні 2023 року останнім. Всі інші пішли з життя задовго до цього. Ось така життєва математика.
Треба було шукати місто для постійного проживання та Петро Петрович дуже просив, щоб знайшли заклад де було безпечно, тепло і іноді дозволяли б палити на подвір’ї.
“Коли я приїхав до хоспісу, то в першу чергу виспався та добре поїв, а потім з задоволенням почав розповідати усім своїм товаришам по нещастю про своє життя. Мене здивувало, що в хоспісі триразове харчування, дуже розкішні порції, різноманітне і повноцінне харчування. Це справді як в 5-ти зірковому готелі. Хоча ні, в готелях так гарно не годують. Я дуже вдячний американцям з “Операції благословення” за стабільність і щомісячну допомогу продуктами!” – щиро дякував дідусь.
А ще дідусь любить, після смачного обіду, просто сидіти та відпочивати на дворі під теплим сонечком, насолоджуватися турботою, яка його оточує і останніми осінніми теплими вечорами.
Ми вдячні організації “Операція Благословення” за щомісячний вклад і підтримку хоспісу для літніх переселенців. Ваша праця не марна! Кожен долар рятує людей від голоду.
Приєднуйся до добрих справ за посиланням:
Прес-служба CBN-Еммануїл