Коли в рідному місті Світлани в Попасній, почалися запеклі бої, вона мала бігти, щоб вижити.
Проте, її чоловік бігти не міг. Він пережив інсульт на тлі повномасштабної війни та його паралізувало. Щоб забрати його з собою, Світлана ледве затягла його у старе корито і тягла за собою від будинку до будинку, ховаючись від обстрілів. Поруч вибухали снаряди і на їхніх очах злетіли в повітря безліч будинків.
Але, всепоглинаюче бажання вижити давало неймовірну силу і Світлана продовжувала бігти. Здерта шкіра на руках і ногах, рани, що кровоточать, синці – цього всього жінка не помічала, поки не дісталася міського бомбосховища.
«Ми повзли немов тварини до «ДЕПО», де ховалися місцеві жителі у підвалі. Всього на холодній підлозі підвалу ховалося 120 людей. Це жах! Щоранку, по черзі, треба було йти за водою для всіх, хто жив в сховищі. Під страшними обстрілами, бомбардуваннями, у бруді ми тяжко добували воду.
Їжу готували прямо в підвалі з тої мізерної їжі, яку приносив хтось із дому. У когось серце не витримувало постійних вибухів і люди вмирали в підвалі прямо на наших очах. А потім трапилось непоправне – мій чоловік теж помер… Це пекло.
Лише через місяць нас евакуювала організація «Червоний хрест», саме так я опинилася в пункті проживання переселенців на Галичині. Мій будинок зруйнований, як і все моє місто. Війна забрала в мене найдорожчу людину і мою Батьківщину. Мій тил, де я народилася і прожила все життя. По-людські, ви згодні що таке неможливо витримати? Але, я витримала лише завдяки добрим людям, яких зустріла тут, на Галичині.
Я дуже вдячна за моральну підтримку волонтерам з «Місії християнина» і співробітникам асоціації милосердя «CBN-Еммануїл» за стабільну продуктову підтримку. Ви – моє спасіння від жахливих буднів і їх усвідомлення», дякувала Світлана.
Вона вже не плаче, бо сльози закінчилися. Так багато вона плакала. Жінка просто живе і радіє як дитина, коли співробітники «CBN-Еммануїл» передають для неї згущене молоко. Вона радіє тому, що знайшла притулок в пункті переселенців, де мешкає багато дітей, де сміх і активність не припиняється. Саме це не дає їй впасти духом.
Дякуємо організації «Операція благословення” за стабільну підтримку переселенців, які пройшли справжнє пекло війни. Дякуємо за найнеобхідніші продукти і за згущене молоко, якому радіють і дорослі і діти.
Підтримати проект можна за посиланням:
Анна Чабан, CBN-Еммануїл