Подружжя Зінаїда та Ігор Р. прийшли на обстеження до клініки вдвох.  І йому, і їй є що лікувати. Ігор має зайву вагу та страждає на аритмію. В нього, навіть, є інвалідність з цього захворювання. Зінаїда дізналась, що в неї проблеми з щитовидною залозою, хоча й подумати не могла, що вона не у нормі. Також турбують болі у хребті, який вона хотіла б ретельно полікувати. Вони вже здали аналіз крові, зробили УЗД та кардіограму серця, Зінаїда вдруге відвідала гінеколога.

“Чоловіку дуже складно через зайву вагу ходити по лікарнях та сидіти у довгих чергах. У Медичній Мобільній Клініці все організовано, цивілізовано та на гідному рівні. Ми дуже вдячні, що акція “Папа для України” дала нам можливість безкоштовно обстежитись” – каже Зінаїда. Її чоловік також додає, що залишився у захваті від організації. Він знає, як складно долати сходинки високих лікарень та по три години нудитись у чергах. До того ж обстеження та аналізи коштують немаленьких грошей, а родина не має можливості самостійно оплачувати ці послуги.

Зінаїда та Ігор проживали у місті Луганськ. Син жив окремо разом зі своєю дружиною, а донька з чоловіком та сином з ними. “У нас у Луганську був свій двоповерховий будинок. Ми займали перший поверх, а донька з родиною жили на другому” – ділиться жінка. Коли почалась війна Зінаїда взяла відпустку та разом з онуком поїхала відпочивати на море у Бердянськ, сподіваючись, що незабаром все закінчиться й вони зможуть повернутись додому. “Онук дуже перелякався під час обстрілів. Після цього він малював лише в чорно-білому кольорі. Саме через це ми вирішили його вивезти на мирну територію. Й нині він потребує психологічної допомоги” – каже Зінаїда.

Пізніше довелось переїхати й іншим членам родини, бо у місті не було гідної роботи, а кожен крок міг стати останнім. Було складно залишати своє спокійне, стабільне життя. Зінаїда працювала головним бухгалтером на лікеро-горілчаному заводі, Ігор був директором свого невеличкого підприємства з виготовлення металевих виробів. Тут у Києві вони не знайшли роботу, тож живуть за рахунок пенсії. Як і в Луганську, їхня донька з родиною продовжує жити з батьками, проте тепер не в комфортному будинку, а в двокімнатній квартирі.
Незважаючи на тісні умови проживання та життєві зміни, ці люди залишаються вдячними тим, хто піклується про їхнє здоров’я.

Ми дякуємо Папі Франциску та всім небайдужим людям по всім католицьким парафіям, які відгукнулися на заклик про допомогу для постраждалих на Донбасі!