Хоспіс в м.Часів Яр продовжує свою життєдіяльність під час війни.
Завдяки підтримці CBN-Еммануїл та небайдужим людям, ті, хто проживають у хоспісі мають притулок та їжу.
Одна з підопічних хоспісу – Лариса Олександрівна з Попасної, їй 72. Має доньку. Декілька років тому перехворіла на інсульт, через що її тіло та мова мають порушення . Через інтенсивні обстріли міста, жінка не могла самостійно спускатися до укриття. А, оскільки, її чоловік не проживає з нею, вона виявилася беззахисною перед обстрілами.
25 березня її евакуювали волонтери та відвезли до волонтерського хоспісу у місті Часів Яр. Донька Лариси виїхала до западної України, зв’язку з нею немає. Під час евакуації маломобільна жінка мала при собі тільки документи, вона не встигла взяти ходунки, одяг, телефон. У хоспісі жінка знайшла тепло та увагу.
Євген Петрович народився у 1938 році, у місті Ізюм Харківської області. Все своє життя працював у школі, спочатку вчителем, потім завідувачем навчальною частиною. Крім улюбленої роботи, він ще виконував обов’язки депутата міської ради. Все своє життя служив людям та рідному місту.
Після виходу на пенсію, залишився сам, єдиний син займається кар’єрою та в батьківський дім давно не приїздив.
24 лютого в Україну прийшла повномасштабна війна. Харківська область щодня зазнає обстрілів. На початку березня почалися інтенсивні обстріли міста Ізюм. Син забрати батька до себе не міг, тому що сам знаходився під обстрілами. Маломобільний чоловік змушений був довгий час знаходитися у сирому та холодному бомбосховищі, що позначилося на його здоров’ї.
11 березня Євгена Петровича евакуювали волонтери з Ізюму та привезли до хоспісу, де вій знайшов прихисток та піклування.
Дякуємо усім небайдужим людям за фінансову підтримку хоспісу!
Підтримати нас можна за посиланням https://emmanuil.cbn.org/donate/sos_helpua_org
“CBN Emmanuil”